Культура спілкування

    Спілкування та його значення в 

житті людини

 Спілкування являється необхідною передумовою існування людини і

суспільства в цілому. Людина не може жити, працювати, задовольняти свої

матеріальні і духовні потреби, не спілкуючись з іншими людьми. Спілкування

один з основних факторів та найважливіше джерело психічного розвитку

людини.

 Спілкування – це форма життєдіяльності індивіда, рівень активності і 

діяльності особи. У процесі спілкування відбувається обмін інформацією, 

взаємовплив, співпереживання, формування переконань, поглядів, 

характеру, інтелекту. Головна мета спілкування полягає у задоволенні 

людьми своїх потреб – біологічних, соціальних і духовних.

 Основними мотивами спілкування є потреби у пізнанні і самопізнанні, в 

духовному і емоційному контакті, у безпеці і психологічному захисті, у 

визнанні і престижі, у керівництві і домінуванні, у допомозі і альтруїзмі. Функції спілкування

 - комунікативна – обмін інформацією між індивідами та її уточнення, 

розвиток;

 - інтерактивна – організація взаємодії суб'єктів, які спілкуються, тобто 

обмін не тільки знаннями, думками, ідеями, а й діями, зокрема при 

побудові спільної стратегії взаємодії;

 - перцептивна – процес взаємного сприймання й розуміння 

співрозмовників, пізнання ними одне одного.Етикет та культура спілкування в родині

 Справжня вихованість, культура людини перевіряється її поводженням із 

близькими. Мудрість народна стверджує: "за культурою ставлення до 

жінки судять про культуру суспільства"; "жити треба так, щоб було легше 

від того, що ти живеш" і "якомога менше заважати один одному". Родина 

сприяє соціалізації, формуванню й збагаченню духовного світу людини 

впродовж усього її життя

. Стосунки між чоловіком і жінкою мають таку саме тривалу історію, як і 

весь людський рід. Характер взаємин подружжя в родині змінюється від 

однієї суспільно-економічної формації до іншої, від доби до доби, й 

визначається зрештою економічним ладом суспільства.

 У коханні природна основа зв´язку чоловіка і жінки олюднюється: 

ставлення чоловіка до жінки є природним ставленням людини до людини. 

У взаєминах людей різної статі, хоч би якими близькими вони були, 

виявляється те, наскільки ця людина у своєму індивідуальному вияві є 

водночас особою суспільною.

 Підґрунтя етикету сімейних взаємин становить моральний принцип, який 

полягає в тому, що вдома не можна поводитися "як заманеться, бо це 

нікого не стосується". Навпаки, саме культура спілкування подружжя в 

сім´ї, їхня поведінка у побуті — головний критерій порядності й 

інтелігентності.

 Практика сімейного існування доводить, що для цілковитого щастя замало 

одного лише кохання, спільності інтересів і подібності характерів. Конче 

важливими в сімейному житті є інтелігентність (порозуміння) й уміння 

поводитися (культура поведінки).

 Родина — це соціальний осередок, в ній виявляється найголовніше з 

культури спілкування: повага до старших, чемне, коректне й послужливо-

делікатне ставлення один до одного.

 Існує важлива заповідь: "якщо ви не хочете, щоб діти повторювали ваші 

помилки, не припускайтеся або, принаймні, намагайтеся не припускатися 

цих помилок".