Інтернет- залежність причини та наслідки

Сучасне суспільство багате розмаїттям культур, релігій, способів життя та способів самовираження особистості. В той же час яким би не було розвинене демократичне суспільство в ньому присутні, як позитивні так і негативні прояви способів самовираження. Якщо взяти до уваги наркоманію, алкоголізм – це пряма загроза для суспільства та самої людини, та є і зворотна сторона, що стосуєтьсяпевних видів поведінки, які не несуть прямої загрози суспільству. До таких можна віднести комп’ютерну залежність. Людина, яка проводить більшість часу за комп’ютером, не заважає і не загрожує оточуючим, але при цьому втрачає поступово важливі соціальні контакти, перестає повноцінно виконувати соціальніролі, в результаті чого особистість деградує .

       Проблему комп’ютерної залежності досліджують психологи, лікарі, педагоги, соціологи. В соціологічній літературі проблеми ігрової поведінки та ігрової діяльності вивчались у контексті проблем соціалізації та засвоєння соціальних ролей. Це праці М.Вебера, Дж.Г.Міда, Т.Парсонса, Г.Спенсера, Т.Шибутані. Соціальні аспекти ігрової поведінки та ігрової діяльності дуже активно вивчались в роботах радянських і російських психологів і педагогів: П.П.Блонського, Л.А.Венгера, Л.С.Виготського, А.Н.Леонтьєва, А.Р.Лурії, С.Л.Рубійнштейна, Д.Б. Ельконіна. Починаючи з кінця ХХ століття деякі аспекти ігрової діяльності старших школярів і молоді розглядались  в контексті проблематики вільного часу і організації дозвілля.

       Термін «інтернет-залежність» ще в 1996 році запропонував доктор Айвен Голдберг. Вчений виходив з пропозиції про те, що у людини може розвинутися патологічна залежність не тільки від зовнішніх факторів, але і від власних дій та емоцій. Під цим поняттям він розумів непереборне бажання до Інтернету, що характеризується «згубною дією на побутову, навчальну, соціальну, робочу, сімейну, фінансову сфери діяльності».

Інтернет залежність— психічний розлад, нав'язливе бажання підключитися до Інтернету і хвороблива нездатність вчасно відключитися від Інтернету.

Відзначаються особливості Інтернет-залежності. Це не хімічна залежність, тобто вона не приводить до руйнування організму.Фахівці інтенсивно обговорюють таке захворювання як  «інтернет-залежність» або «інтернет-адикація».

      Особливості розвитку інтернет-залежності

        Ще в 70-ті роки минулого століття відомий американський письменник-фантаст та науковець Айзек Азимов передбачив виникнення Інтернету. У своїй книжці "Вибір катастроф" (1979 р.) автор описав можливі глобальні проблеми, з якими людство зіткнеться у майбутньому. В одному з розділів йдеться про Всесвітню мережу - глобальну бібліотеку, де кожен охочий може знайти докладну відповідь на будь-яке запитання: від рецепта приготування яєчні до створення ядерної бомби. Утакому випадку, на думку Азимова, у людини відпадає потреба навчатися, а отже, і прогресувати. Для чого? Адже будь-яка інформація доступна й так. Відсутність мотивації для розвитку особистості веде до деградації суспільства, що у підсумку може призвести до катастрофічних наслідків для всієї цивілізації.

     Основні 5 типів інтернет-залежності такі: нав'язливий веб-серфінг - нескінченні подорожі по Всесвітній павутині, пошук інформації; пристрасть до віртуального спілкування і віртуальних знайомств - великі листування, постійна

участь в чатах, веб-форумах, надмірність знайомих і друзів вмережі; ігрова залежність - нав'язливе захоплення комп'ютерними іграми по мережі;  нав'язлива фінансова потреба - гра помережі в азартні ігри, непотрібні покупки в інтернет-магазинах або постійні участі в інтернет-аукціонах; кіберсексуальна залежність - нав'язливий потяг до відвідування порносайтів і заняття кіберсексом.

Нині найпопулярнішим типом інтернет-залежності серед підлітків  є ігрова залежність. Користуються великим попитом рольові, зокрема, створені на основі фентезійних сюжетів де користувач створює персонажа і починає підкорювати віртуальний світ, у якому тисячі, а іноді сотні тисяч таких самих гравців. Поступово розвиваючи свого героя, гравець вступає в контакт з іншими геймерами, здобуває певну репутацію, знаходить друзів та ворогів, торгує, воює, займається магією, шукає артефакти та отримує досвід за виконані квести (завдання). Поступово віртуальний герой стає сильнішим, популярнішим.

       Існує 7 типів комп’ютерних ігор: ігри-стрілялки, мета гри — вбити або покалічити якомога більше живих істот, тренується швидкість реакції, але на смисловому рівні нівелюється цінність життя; ігри-стратегії впливають на зони мозку, пов’язані з логічним мисленням і плануванням подій, але часто побудовані на принципах війни, захоплення і рабства; спортивні ігри та гонки, марні, оскільки навички, що розвиваються у процесі цих ігор не можуть бути застосовані в реальності; ігри-розважалки прості вбивці часу, які не розвивають зовсім ніяких навичок; ігри-бродилки віртуальна реальність яких веде дитину далеко від його власного життя і розвитку; навчальні та розвивальні ігри є дійсно цікаві та корисні ігри, з допомогою яких можна навчити дітей багатьом корисним навичкам, включаючи читання, письмо, логіку, ази іноземної мови. Але реальна користь від таких ігор можлива тільки у разі системного, методологічно правильного підходу з боку дорослих.

     Симптоми інтернет-залежності досить чіткі, вони є двох видів.

        Психологічні симптоми: відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером; нездатність зупинити роботу за комп’ютером; все більша і більша кількість часу, що проводиться за комп’ютером; ігнорування друзів та сім’ї; відчуття порожнечі, депресії та роздратованості коли не за комп’ютером;

перекладання повсякденних турбот на плечі родичів чи членів сім’ї.

     Фізичні симптоми: зап’ястний тунельний синдром – оніміння та зниження чутливості пальців через утиснення нерву, що з’єднує їх із зап’ястям; сухі очі; головні болі (схожі на мігрені); болі у спині; нерегулярне харчування – відсутність апетиту; недотримання гігієни; розлади сну.

        Вчені виділяють три стадії інтернет-залежності .

     Стадія легкого захоплення. Через захоплення «новою іграшкою» людина перестає займатися усім іншим. Поступово людина віддаляється від родичів і друзів, залишаючи пріоритет за «всесвітньою павутиною».

     Стадія захоплення. На цій стадії симптоми стрімко  наростають. У людини найбільша потреба — гра у відеоігри. Якщо вона не має постійного доступу до відеоігор — з'являються почуття, схожі на муки наркомана. Геймер шукає шляхи усунення перешкод, які заважають грати в ігри. Якщо людину силою відлучити від мережі, вона переживатиме почуття, схожі на муки наркомана, якому не дали чергову дозу. У користувача порушується увага, знижується працездатність, з`являються нав`язливі думки, безсоння, аж до повного відмовлення від сну, різко зростає потяг до стимуляторів - кави, сигарет, спиртних напоїв, наркотиків, причому деколи "на голку" сідають і ті, хто ніколи в житті наркотиків не пробував. До психічних розладів додаються головний біль, перепади тиску, ломота в  кістках.

     Стадія залежності або соціальної дезадаптації. Людина відривається від соціуму, усамітнюється у собі. Користувач, вже не одержуючи задоволення від спілкування через Інтернет, все-таки постійно «висить» на сайтах. Стан депресії призводить до серйозних конфліктів на роботі і в сім`ї. Сильні, вольові особи ще можуть спробувати перемкнути свою увагу на щось інше, наприклад, закохатися, знайти іншу роботу. Слабкішим нічого не залишається, окрім як звернутися по допомогу до фахівців.

     У США інтернет-залежність вважають офіційним діагнозом, її лікують психологи і психіатри. У нас ця проблема  лише досліджується.

     Причини  та наслідки інтернет – залежності

    Науковці (Л. Артемова, Д. Ельконін, І. Сікорський, М. Шуть) стверджують, що найбільше задоволення дитина отримує від гри, яка тісно пов’язана з емоційною сферою. Існує думка, що одиницею задоволення є позитивна емоція, що спричиняє усмішку. Гра забезпечує радісне самопочуття, здоров’я, довголіття, дає можливість задовольнятися життям, установити позитивні взаємини, зняти психічне перевантаження і компенсувати витрати життєвої енергії .

    І от через кілька місяців, проведених у світі ельфів та орків, чаклунів та лицарів, людина виходить на реальну вулицю. І що вона бачить? Замість яскравих фарб чарівного світу - сірі краєвиди дійсності, замість епічних баталій -необхідність йти на навчання, роботу, а замість магічної сили - таке слабке тіло. Не дивно, що людина впадає у депресію, стає пасивною та апатичною до навколишніх житейських процесів та чимдуж швидше хоче повернутися до комп'ютерної казки. Випадаючи з реального життя, вона забуває про навчання, роботу, друзів та сім'ю.

      Інтернет задовольняє багато свідомих і підсвідомих потреб користувачів.  Він містить все, чим може бути захоплений користувач. І це ще одна причини, що пояснює пристрасть до Інтернету.

     Серед факторів, що сприяють зануренню людини в Мережу, виділяють наступні :

     Інтернет став доволі привабливим і простим способом відходу від реальності, гарним засобом сховатися від різноманітних проблем для тих, хто страждає від негараздів у сім'ї, на роботі, схильний до депресій. Психіатри вважають, що це схоже на пристрасть до алкоголю або азартних ігор і призводить не лише до того, що людина відкладає прийняття важливих рішень, але також і до зміни її особистості. Особливості віртуальної реальності такі, що користувач, який опинився в ній, «змушений» актуалізувати витіснені в підсвідомість  інфантильні уявлення і поведінкові патерни. Ефект посилюється ще й тим, що це здебільшого відповідає власним психологічним потребам користувача.

      Нестача спілкування в реальному світі: велика частина Інтернет-залежних «сидить» у Мережі заради спілкування, оскільки віртуальне спілкування має переваги в порівнянні зі спілкуванням реальним.

     Занурення у віртуальне середовище може бути обумовлено внутрішніми психологічними конфліктами, викликаними, наприклад, проблемами в особистому і сімейному житті. Занурюючись у віртуальну реальність, людина ніби  захищає себе від якихось проблем, тривоги, комплексів. Віртуальний світ може використовуватися як засіб компенсації невдач. Саме віртуальний світ дає ту волю дій, волю вираження думок, почуттів і емоцій, що у реальному житті найчастіше не завжди можливі. Також мережна залежність може бути наслідком психотравмуючої ситуації (втрата близької людини, роботи, родини і т.п.).
     Деякі наслідки ігрової залежності наведені нижче.

     Кілька років тому в Росії після 12 годин, проведених за комп'ютерною грою в Інтернет-клубі, 12-річного школяра доставили до лікарні у непритомному стані. Через кілька днів він помер. Як писала одна з російських газет, з початком літніх канікул підліток щодня проводив у клубі по 10-12 годин на добу. Після розтину лікарі були шоковані ступенем враження головного мозку: внаслідок тривалого емоційного стресу у хлопця порушився кровообіг. Однак, попри запаморочення та погане самопочуття, підліток продовжував грати. Дитина відірвалася від комп'ютера лише після дуже сильного нападу.
    У 2005 році китайський геймер вбив свого друга за те, що той продав віртуальний меч його героя в одній з он-лайн ігор. За це затятому гравцеві суд виніс смертельний вирок.

    У 2002 році 21-річний американець звів рахунки з життям, застрелившись з гвинтівки. Тоді слідство встановило, що на цей крок хлопець пішов через те, що втратив віртуальний артефакт.

      Отже, проблема інтернет-залежності є досить актуальної та має ряд причин, які зумовлюють її виникнення в підлітковому середовищі. Як говорять психологи, здебільшого люди "зникають" у віртуальному світі через особисті проблеми різного характеру. А в комп'ютерній грі вони про ці проблеми забувають в наслідок  чого створюється ілюзія гармонії з навколишнім світом.

Рекомендації для дітей - розумних користувачів Інтернету

    1. Визнайте, що інтернет дуже впливає на ваше життя. Ви не зможете боротися з проблемою, поки не зрозумієте, його вплив на вас.

   2. Знайдіть якийсь інтерес, що стане для вас альтернативою Інтернету. Відвідуйте різні гуртки та клуби, займайтеся спортом, музикою, танцями, співом та ін.

      3. Поповнюйте запас Ваших знань. Напевно є безліч книг, які б Ви давно хотіли прочитати.

4. Заплануйте сімейний вечір. Замість того, щоб дивитися телевізор або проводити час поодинці, зберіться разом із сім’єю, повечеряйте, а потім придумайте спільну розвагу, наприклад, пограйте в настільну гру.

5. Дотримуйтеся правил встановлених батьками, щодо користування Інтернетом.

6. Встановіть ліміт часу роботи Вашого комп`ютера. Визначте скільки разів на тиждень Вам необхідно виходити в Інтернет. Вимикайте комп`ютер, якщо у Вас немає необхідності в ньому.

7. Використовуйте таймер. Перш ніж сісти за комп`ютер, встановіть таймер на 30 хвилин. Сигнал нагадає вам, скільки часу Ви провели за комп`ютером.

8.Замість того, щоб тримати з друзями зв`язок через Інтернет зідзвонюйтеся, зустрічайтеся проводьте більше часу разом.

9. Намагайтеся триматися осторонь від сайтів, які можуть викликати звикання. В основному це соціальні мережі, форуми чи сайти розваг. Якщо Ви відчуваєте, що  надто багато часу проводити на  цих сайтах, просто заблокуйте їх.

10. Сидячи перед комп’ютером, робіть перерви кожні 15 хвилин – ваші очі і м’язи повинні відпочивати.

                                                                                                                                                                                                                           

«Діти та Інтернет» рекомендації для батьків:

   1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини, цікавтесь чим займаються діти за комп'ютером.

   2. Проводьте більше часу із дитиною. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу.

   3. Привчайте дитину правильно ставитися до комп'ютера: як до технічного пристрою, за допомогою якого можливо отримати знання і навички, а не як до засобу отримання емоцій.

   4. Не використовуйте комп'ютер як засіб для заохочення дитини.

   5. Обмежуйте перебування дитини за комп`ютером до двох годин на день. Обговоріть час перебування в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

   6. Не дозволяйте дитині їсти і пити біля комп'ютера.

   7. Не дозволяйте грати в комп'ютерні ігри перед сном.

   8. Створіть «Сімейні Інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей, частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом.

   9. Обговорюйте  покарання у разі, якщо дитина порушить домовленість.

  10. Помічайте, коли дитина дотримуєть­ся ваших вимог, обов'язково скажіть їй про свої почуття радості та задоволення. Таким чином закріплюється бажана поведінка.

  11. Домовляйтеся з дитиною виконувати ці правила.

  12. Стежте, щоб дитина, окрім комп`ютера, мала інші захоплення: відвідувала гуртки, спортивні секції та проводила час з друзями. Намагайтеся знаходити час для спільних прогулянок та розваг. Близьке й довірливе спілкування батьків з дітьми - найліпший захист від усіляких неприємностей.

             Тестові завдання для визначення дитячої Інтернет-залежності

1.Анкетування для дітей

   Мета:зясувати наявність Інтернету, тривалості часу перебурання,емоційного стану, контролю з боку батьків та  переважаючого виду діяльності в Інтернеті.

1.Наявність комп’ютера дома (так/ні)

2.Наявність підключення до мережі Інтернет (так/ні)

3.Скільки часу вдень проводите за комп’ютером:

- 1-2 год

- 3-4 год

- 5-6  год

4.Чи користуєтесь Інтернетом через мобільний телефон? (так/ні)

5.Чи контролюють батьки час перебування за комп’ютером:

- завжди

- іноді

- ніколи

6.Чи цікавляться батьки, чим Ви займаєтесь за комп’ютером:

- завжди

- іноді

-  ніколи

7.Чи контролюють батьки те, які сайти Ви відвідуєте:

- завжди

- іноді

- ніколи

8.Чи зустрічались Ви з інформацією некультурного, нецензурного, жорстокого змісту (не навмисно):

-завжди, коли заходжу в Інтернет

-іноді

- ніколи

9.Чи спілкувались Ви з незнайомими людьми через Інтернет (в т.ч. однолітками) (так/ні)

10. Чи вказували хоч раз особисті дані про себе (ПІП, номер телефону, адресу тощо) (так/ні)

11. Щодня граєтесь на комп'ютері. (так/ні)

12. Після початку гри втрачаєте відчуття часу. (так/ні)

13. Не бажаєте залишати гру незакінченою. (так/ні)

14. Їсте перед комп'ютером. (так/ні)

15. Не визнаєте, що дуже багато часу проводите за грою на комп'ютері. (так/ні)

16. Вам докоряють батьки за те, що ви багато часу проводите за грою на комп'ютері. (так/ні)

17. Не закінчуєте гру, якщо досягаєте певного рівня складності, а йдете далі. (так/ні)

18. Порівнюєте результати зі старими і пишаєтеся цим, повідомляєте про це всім. (так/ні)

19. Граєте замість того, щоб виконувати домашні завдання. (так/ні)

20. Як тільки дорослі залишають дім, біжите до комп'ютера і з почуттям полегшення починає грати. (так/ні)

21. Чи переважно займаєтесь за комп’ютером (розмістити за спаданням кількості проведеного часу):

- навчання

- соціальні мережі

- спілкування в чатах

- комп’ютерні ігри

- інше .

                                                                                                               

2.Опитувальник для дітей

   Мета:дослідити ступінь впливу Інтернету на життя підлітка

Респонденти – підлітки                                                                                                                                   

Інструкція:дайте  відповідь на 20 питань. Відповідати треба, довго не роздумуючи, не пропускаючи питання. Дайте відповідь на запропоновані запитання, використовуючи наступну шкалу:

«дуже рідко» -1 бал;
«інколи» -2 бали;
«часто» -3 бали;

«дуже часто» -4 бали;

«завжди» -5 балів.

                                                         Запитання

1.Як часто ти порушуєш часові рамки, встановлені батьками для користування Інтернетом?
2. Як часто не виконуєш свої обовязки по дому, щоб провести більше часу в Інтернеті?
3. Як часто вибираєш провести час в Інтернеті замість того, щоб провести час вколісім`ї?
4.Як часто формуєш нові знайомства в Інтернеті?
5. Як часто батьки нарікають на кількість часу, проведеного тобою в Інтернеті?
6. Як часто твоє навчання страждає через кількість часу проведеного в Інтернеті?
7. Як часто перевіряєш електронну скриньку, перш ніж зайнятись чимось іншим?
8. Як часто вибираєш спілкування в Інтернеті замість спілкування з оточуючими?
9. Як часто не відповідаєш на запитання про те, що  робиш в Інтернеті?
10. Як часто батьки заставали тебе, коли заходив(ла) в Інтернет без їхнього дозволу?
11. Як часто проводиш час в своїй кімнаті, граючи в комп`ютерні ігри?
12. Як часто відповідаєш на «дивні» дзвінки від нових «інтернет-друзів»?
13. Як часто огризаєшся, кричиш чи поводиш себе дратівливо, якщо тебе потурбували через перебування в Інтернеті?
14. Як часто виглядаєш більш втомлено, навідміну від часу, коли в домі не було Інтернету?
15. Як часто виглядаєш зануреною в думки про повернення в Інтернет, коли в ньомуне перебуваєш?
16. Як часто сваришся і гніваєшся, коли батьки сварять за час проведений вІнтернеті?
17. Як часто замість своїх колишніх улюблених занять, хобі, вибираєш перебування і Інтернеті?
18. Як часто злишся і стаєш агресивним(ою), коли обмежують час перебування в Інтернеті?
19. Як часто замість прогулянок з друзями обираєш перебування в Інтернеті?
20. Як часто відчуваєш пригнічення, погіршення настрою, нервуєш, коли знаходишся поза Інтернет-мережею, а коли повертаєшся в Інтернет, це все зникає? 

Ключ до тесту.

Якщо набрано 50-79 балів, варто врахувати серйозний вплив Інтернету на твоє життя.

Якщо набрано 80 балів і більше, у тебе можна діагностувати інтернет-залежність з необхідністю допомоги спеціаліста.                                                          

3.Тест для батьків Кулакова С.О.  на дитячу Інтернет-залежність.

Мета: дослідити ступінь впливу Інтернету на життя підлітка

Інструкція : дайте відповідь на запропоновані запитання, використовуючи наступну шкалу:«дуже рідко» -1 бал,«інколи» -2 бали, «часто» -3 бали, «дуже часто» -4 бали,  «завжди» -5 балів

1.     Як часто дитина порушує часові рамки, встановлені батьками для користування Інтернетом?

2 2   Як часто дитина не виконує свої обов’язки по дому, щоб провести більше часу в Інтернеті?

3.     Як часто дитина вибирає провести час в Інтернеті замість того, щоб провести час в колі сім`ї?

4.     Як часто дитина формує нові знайомства в Інтернеті?

   5.     Як часто батьки нарікають на кількість часу, проведеного дитиною в Інтернеті?

6.     Як часто навчання дитини страждає через кількість часу проведеного в Інтернеті?

7.     Як часто дитина перевіряє електронну скриньку, перш ніж зайнятись чимось іншим?

8.     Як часто дитина вибирає спілкування в Інтернеті замість спілкування з оточуючими?

 9.     Як часто дитина не відповідає на запитання про те, що вона робить в Інтернеті?

10.                        Як часто батьки заставали свою дитину, коли вона заходила в Інтернет без їхнього дозволу?

11.                        Як часто дитина проводить час в своїй кімнаті, граючи в комп`ютерні ігри?

12.                        Як часто дитина відповідає на «дивні» дзвінки від її нових «інтернет-друзів»?

 13.                        Як часто дитина огризається, кричить чи поводить себе дратівливо, якщо її потурбували  через  перебування в Інтернеті?

 14.                        Як часто дитина виглядає більш втомлено, навідміну від часу, коли в домі не було Інтернету?

15.                        Як часто дитина виглядає зануреною в думки про повернення в Інтернет, коли вона в ньому не перебуває?

16.                        Як часто дитина свариться і гнівається, коли батьки сварять її за час проведений в Інтернеті?

17.                        Як часто дитина замість своїх колишніх улюблених занять, хобі, вибирає перебування в Інтернеті?

18.                        Як часто дитина злиться і стає агресивною, коли їй обмежують час перебування в Інтернеті?

19.                        Як часто дитина замість прогулянок з друзями обирає перебування в Інтернеті?

20.                        Як часто дитина відчуває пригнічення, погіршення настрою, нервує, коли

знаходиться поза Інтернет мережею, а коли повертається в Інтернет, це все зникає?

Ключ до тесту.

Якщо набрано 50-79 балів, варто врахувати серйозний вплив Інтернету на життя дитини.

Якщо набрано 80 балів і більше, у дитини можна діагностувати інтернет-залежність з необхідністю допомоги спеціаліста.