Толерантність та її види
  Необхідність виховання толерантних взаємостосунків, як однієї із якостей гуманних міжособистісних стосунків пов’язана з тим, що сьогодні насамперед актуальні цінності і принципи, необхідні для загального виживання і вільного розвитку кожного члена суспільства, тобто стратегії ненасильства, терпимості до чужої позиції, цінностей, культури, ідеології; необхідності до взаємногопорозуміння, пошуку компромісів у вирішенні будь-яких питань. Перераховані аспекти  – це важливі уміння особистості, завдяки яким спілкування між людьми стає виваженим, сприяє знаходженню істини навіть у конфліктній ситуації .
  Існує безліч гуманітарних підходів до визначення і дослідження цього терміну тому, що ідея толерантності завжди турбувала людство. Ще античні філософи Платон, Демокріт, Аристотель, Геродот та інші відстоювали духовну свободу особистості, розкутість душі, неможливу при насиллі і дискримінації, а терпимість визначали, як головну умову розвитку особистості.
У педагогічному значенні толерантність (лат. tolerantia  — терпіння) трактується як терпимість до чужих думок, вірувань, переконань, поведінки.
У соціальному значені терпимість означає, що людина терпить іншу людину або соціальну групу, чия відмінність від оточуючої більшості викликає у неї незгоду, а інколи і роздратування .
    За визначенням проф. А. Чічановського, толерантність — це терпимість до чужих думок, вірувань, поведінки. Це повага або визнання рівності інших, відмова від домінування чи насильства. Інакше кажучи, постійні, цілеспрямовані зусилля для створення такого інформаційного поля, яке б культивувало в людині і суспільстві настанову на самообмеження, злагоду та співробітництво, на емоційну мобілізацію на злагоду культур .
    Види  толерантності за соціальними сферами її буття:
1) гендерна толерантність — неупереджене ставлення до представників іншої статі, неприпустимість приписування людині недоліків іншого статі, відсутність ідей про перевагу однієїстаті над іншою;
2) вікова толерантність — неупередженість до “недоліків” людини, пов'язаних з її віком. Вікова толерантність цілком може поєднуватися із прийнятою у багатьох культурах повагою до осіб похилого віку;
3) освітня толерантність - неупередженість дорівня освіти ;
4) міжнаціональна толерантність — ставлення до представників різних націй, здатність не переносити недоліки і негативні дії окремих представників національності на інших людей, ставитися до будь-якої людини з позиції “національної невинності”;
5) расова толерантність —ставлення до представників іншої раси;
6) релігійна толерантність — ставлення до догматів різних конфесій, релігійності з боку віруючих і невіруючих, представників різних конфесіональних груп;
7) географічна толерантність — неупередженість до жителів невеликих або провінційних міст, сіл і інших регіонів з боку столичних жителів і навпаки;
8) міжкласова толерантність — терпиме ставлення до представників різних майнових шарів — багатих до бідних, бідних до багатих;
 9) фізіологічна толерантність — ставлення до хворих, інвалідів, фізично неповноцінних, осіб із зовнішніми недоліками.;
10) політична толерантність — ставлення до діяльності різних партій і об'єднань, висловлювань їх членів;
11) сексуально орієнтована толерантність — неупередженість стосовно осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією;
12) маргінальна толерантність (толерантність стосовно маргіналів) — ставлення до бомжів, жебраків, наркоманів, алкоголіків, ув'язнених.
      Основні функції толерантності:
1. Миротворча - визначає багатовимірюваність середовища та різноманітних поглядів; забезпечує гармонійне співіснування представників, що відрізняються один від одного за різними ознаками; служить суспільним гарантом недоторканості та ненасильства стосовно різного роду меншин.
2. Регулююча - надає вихід із конфліктних ситуацій; орієнтує стосунки між людьми на дотримання рівноправності, поваги та свободи.
3. Психологічна - забезпечує етнічну та соціальну самоідентифікацію; служить основою для нормалізації психологічної атмосфери в групі, певному прошарку суспільства і суспільства в цілому .
4. Виховна - розвиває співпереживання, вміння правильно та лояльно оцінювати вчинки інших; є зразком організації життєдіяльності у соціумі.
5. Комунікативна - розвиває готовність до спілкування, співробітництва і взаєморозуміння, зокрема із представниками різних груп, іншого світогляду тощо.
6. Функція збереження культури - забезпечує збереження та збагачення культурного досвіду групи, етносу, прошарку суспільства.
7. Феліцитологічна - дозволяє отримати щастя від спілкування з іншими водночас із усвідомленням власної індивідуальності, від визнання групою і суспільством в цілому.

Основні аспекти розуміння толерантності відображені у Декларації принципів толерантності:
"1.1.Толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності…
1.2.Толерантність – це не поступка, поблажливість або потурання. Толерантність – це насамперед активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини… толерантність повинні виявляти окремі люди, групи, держави.
1.3.…Толерантність – це поняття, що означає відмову від догматизму, від абсолютизації істини і утверджує норми, встановлені в міжнародних правових актах у галузі прав людини…
1.4. Вияв толерантності, який співзвучний повазі прав людини, не означає терплячого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або поступки чужим переконанням…".
Толерантна особистість
Інтолерантна   особистість
Повага до думки інших
Доброзичливість
Бажання щось робити разом
Розуміння і прийняття
Чуйність, допитливість
Поблажливість
Довіра, гуманізм
Нерозуміння
Ігнорування
Егоїзм
Нетерпимість
Вираження зневаги
Дратівливість
Байдужість
Цинізм
Невмотивована агресивність 
Толерантний шлях - це шлях людини, яка добре знає себе, комфортно почуває себе в навколишньому середовищі, розуміючи  інших людей і готова  завжди прийти на допомогу, людина з доброзичливим ставленням до інших культур, поглядів, традицій. Толерантна людина бачить світ у всьому його розмаїтті.



Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Чому казка - найкращий інструмент для виховання дитини?

МІЖОСОБИСТІСНІ КОНФЛІКТИ